Арт-терапія як метод лікування за допомогою образотворчого мистецтвтелів)

                             

     Сьогодні педагоги і психологи особливо широко використовують психолого – педагогічні методи, зорієнтовані на розвиток  дитячої мови мистецтва  – методи арт – терапії. У словнику – довіднику дитячої психології пояснено значення слова « арт – терапія » як « терапія мистецтвом , різноманітними видами творчості6 від зображувальної діяльності до театралізованих дій »

Загалом арт – терапія має « лікувальну » мету, спрямовану на корекцію різноманітних порушень та відхилень   особистісного розвитку людини , проте, коли мова йде про арт – терапію з дітьми , мета арт – методів більш сконцентрована на профілактичному та навчальному ефекті.

Значення кольору у житті дітей.

Діти люблять яскраві кольори , жваво реагують на них і захоплюються ними. Колір  – це яскрава ознака дитинства. Колір може стати активним союзником дорослих у процесі формування  особистості дитини, якщо правильно використовувати мову кольору. Інтерес дитини до кольору активно використовують як з освітньою, так і з колекційною метою.

Мистецька мова дитини має бути вислухана. Це означає , слід заохочувати  малюків до спонтанної творчості, вираження внутрішнього світу, експериментування з відтінками фарб. Не допустимі жодні оцінювання чи порівнювання художніх робіт.  Перелік художніх матеріалів, що пропонуються дітям, має містити у собі якомога більше складових: гуаші , акварелі, глина, пластилін, клей, кольоровий папір,який діти зможуть рвати на шматочки різної форми, тощо. адже для того щоб у дитини з’явилося бажання малювати, навколо неї повинно бути достатньо олівців, фарб, паперу. Нерозумного чекати, щоб у малюка з’явилося бажання до чогось, якщо умови для цього не створені.

Метою арт – терапевтичних занять має бути також формування естетичного смаку дитини та навчання здатності « відчувати » справжнє мистецтво .  Масару Ібука писав6 « Якщо батьки цінують  Матіса і Пікассо, вони, безумовно , можуть показати їхні  картини дитині,  якщо одержують задоволення від музики Бетховена і Моцарта, нехай і дитина слухає їх якомога частіше. Коли у мозку формується стереотип справжнього    мистецтва, він буде основою для оцінювання творів мистецтва у подальшому житті »

Необхідно створити умови для вільного самовираження дитини. Не варто обмежувати малюка маленьким столиком, на якому не поміщається більше одного аркуша паперу, чи коротким килимком, незручним для вільного танцю.

потрібно дозволити вибирати свій колір, свою музику, свою казку, свій формат аркуша. Масару Ібука писав: « Дитина бачить величезний світ (значно більший , ніж батьки можуть собі уявити ), коли вона вперше бере у руки олівець і виявляє , що він може залишити сліди на чистому папері. Цей величезний світ значно більший , ніж стандартний аркуш паперу. Я давав би дитині величезний аркуш паперу, щоб вона повзала по ньому, малюючи. Стандартний аркуш сприяє вихованню стандартної людини , яка позбавлена творчості та достатньої життєвитривалості.»

Дослідження науковців , зокрема відомого російського психолога            Галини Широкової, свідчать, що використання методів арт – терапії у роботі з дітьми за умови вмілого керівництва дасть бажані результати, а саме:

  • позитивний емоційний настрій у дитини;
  • налагоджений процес комунікації з однолітками та дорослими;
  • вільне звернення дитини до реальних потреб і фантазій, які важко обговорити вербально;
  • здатність до внутрішнього контролю;
  • бажання вільно та творчо самовиражатися;
  • зниження рівня втоми та негативних емоційних станів дітей.