Ігри з піском в дошкільному навчальному закладі

Немає на світі нічого простішого і доступнішого, gun control research paper зручнішого і різноманітнішого, живішого і об’ємнішого за пісок Ідея пісочної гри чудова, оскільки пісок є тим дивовижним матеріалом, який здатний водночас передати багато чого: відчуття розмаїття природи, можливостей свого тіла, сутності життя з його плинністю, несподіваністю, безліччю форм.

Що головне у цій грі? Насамперед те, що вона дає можливість дитині або цілій групі дітей реально створювати картину світу в живому тривимірному просторі. Дитина дістає можливість будувати свій особистий світ, модель свого мікрокосму, відчуваючи себе його творцем. Усе просто, зручно й раціонально в цій грі, відшліфованій багатьма поколіннями дітлахів.

При цьому гра не потребує якогось особливого обладнання. college paper writing Для ігор у приміщенні досить на двох дітей невеликого ящика (70*60*15см), наполовину заповненого чистим піском. Поряд поставте коробки з камінчиками, черепашками, шишками, гілочками, квітами, фігурками людей, птахів, риб, тварин, казкових персонажів, кубиками, містками, будиночками, машинками. Крім того, потрібна вода, щоб змочувати пісок для роботи з ним.

Яким дітям особливо потрібні ці ігри? Дітям з проблемами в психічному розвитку, труднощами у спілкування, агресивним, вередливим, конфліктним тощо. І практика, і дослідження науковців свідчать про високий психотерапевтичний ефект Пісочниці. Вона допомагає дитині позбутися страхів, сором’язливості, конфліктності у спілкування та багатьох інших проблем. Виявилося, що негативні емоції, конфлікти й страхи дістають своє символічне вираження у роботі з піском. Поступово в процесі спільного з ровесниками створення пісочних картин негативні тенденції в дітей слабшали й зникали – немовби йшли в пісок. Взаємини малюків ставали рівнішими й доброзичливішими.

Як впливає на дитину сендплей

Відомий американський педагог С. Куломзін відзначає: «Пісочниця не тільки розвиває творчий потенціал дитини, активізує просторову уяву, образнологічне мислення, тренує дрібну моторику рук, але ненав’язливо, поволі налаштовує дітей на осягнення моральних істин, поняття про добро і зло, сприяє побудові гармонійного образу світу.»

Пісок часто діє на дітей, як магніт. Перш ніж малюки усвідомлять, що роблять, їхні руки самі починають просіювати пісок, будувати тунелі, гори тощо. А якщо під рукою є мініатюрні фігурки, іграшки, тоді з’являється цілий світі, розігруються вистави – дитина повністю занурюється в гру.  Психотерапевти твердять: пісок, який має властивість пропускати воду, так само поглинає і негативну психічну енергію, тож взаємодіє з піском очищує енергетику людини, стабілізує емоційний стан.

Таким чином, спостереження і досліди доводять: гра з піском позитивно починається на емоційному самопочутті дітей і дорослих. що робить її прекрасним засобом для «турботи про душу». (Саме так перекладається термін психотерапія).

Головну мету пісочної терапії можемо сформулювати так. Гра з піском має дати дитині можливість позбутися психологічних проблем за допомогою перенесення їх назовні на площину Пісочниці, у світ фантазій, і формування відчуття контролю над своїми внутрішніми почуттями, мотивами. Граючи з піском, малюк може виразити свої емоційні переживання, звільняється від страхів, пережите не завдає йому психічної травми. Завдання пісочної терапії узгоджується з внутрішнім прагненням дитини до самоактуалізації. Мета такої терапії – не звільнювати дитину, не прищеплювати їй якісь спеціальні поведінкові навички, а дати їй можливість бути самою собою, самовиражатися. Відомо: діти повніше й безпосередніше виражають себе в спонтанній ініційованій ними самими грі, ніж у словах, оскільки в грі вони почуваються природніше. «Відіграти» свої почуття і досвід – найприродніша динамічна та оздоровча діяльність, якою діти можуть зайнятися. Гра в піску допомагає розв’язати конфлікти й передавати почуття. Коли дитина  грається  вільна,  а  не  за  чиєюсь  вказівкою,  вона   здійснює   цілий   ряд незалежних дій. Почуття і установи, які малюк, можливо, не наважується висловити відкрито, він може спрямувати на обрану за власним розсудом іграшку: може закопати її в пісок, вдарити, втопити і т.д. Вибір форми та варіантів пісочної терапії визначається особливостями конкретної дитини, специфічними завданнями роботи та її тривалістю. Ігрові методи можуть застосовуватися за метою:

  • діагностики;
  • надання первинної психологічної допомоги;
  • коро тривалої психотерапії;
  • довгострокового психотерапевтичного впливу.

У багатьох випадках гра з піском є провідним методом колекційного впливу (як, наприклад, при емоційних і поведінкових порушення невротичного характеру), В інших випадках це допоміжний засіб, що дає змогу стимулювати дитину, розвинути її сенсомоторні навички, знизити емоційне напруження.

Пісочниця також є дієвим психопрофілактичним та розвивальним засобом.

Найсприятливішим для сендплею – дошкільний вік. Часто маленькі діти неспроможні передати свої переживання через недостатній розвиток вербального апарату, бідність уявлень чи затримку розвитку. У таких випадках пропонована техніка виявляється вельми корисною. Маніпулювання з різноманітними предметами піском, водою, конструктивними і пластичними матеріалами для них – найприродніша діяльність, що особливо важливо за наявності у дитини мовних порушень. Кожна обрана фігурка втілює якийсь образ, може взаємодіяти з іншими персонажами. Дитина сама придумує, про що вони розмовляють або що роблять, іноді вона може попросити психолога приєднатися до гри і діяти від імені якось персонажа. В усіх цих випадках малюк почувається господарем свого маленького світу, режисером дійства, що розігрується на пісочному полі.

Гра в піску з фігурками особливо ефективна в роботі з дітьми, які не вміють висловити свої переживання. Малюки із заниженою самооцінкою, підвищеною тривожністю та сором’язливість зазвичай охоче обирають фігурки і зосереджують на них свою увагу. Діти ж з нестійкою увагою дуже експресивні; гра дає їм багаті кінестетичні почуття. Агресивні діти легко обирають персонажів, які символізують «агресора» і його «жертву». Дітям, що зазнали психічної травми, така гра допомагає, знову переживши травматичну подію, звільнитися від пов’язаних з нею переживань. Ефективним буває застосування техніки сендплею у роботі з дітьми. які переживають стрес через втрату близьких.

У процесі проведення пісочної психотерапії виділяють три стадії гри з піском: хаос, боротьба та розв’язання конфлікту.

На стадій «хаосу» дитина намагається охопити якнайбільше іграшок, безладно розміщує їх на пісочному аркушу, часто перемішує їх з піском. Такі стадії свідчать про тривогу, страх, сум’яття. недостатність позитивної внутрішньої динаміки. Через «хаос» відбувається поступове «проживання» психоемоційного стану та звільнення від нього. Багаторазове повторення психотравмувальної ситуації дає змогу змінити емоційне ставлення до неї. Стадія «хаосу» може тривати від одного до кількох занять. Можна помітити, як поступово зменшується кількість фігурок, що використовуються для створення картини, і з’являється сюжет.

Стадію «боротьби» можна спостерігати у складних дітей, підлітків, дорослих. На пісочний аркуш несвідомо переносяться внутрішні конфлікти: агресія, образи, тривога, нездужання, реальні конфліктні взаємини тощо. Персонажі в пісочниці вбивають одне одного, між ними точаться сутички, важке протиборство. Через певний час можуть з’явитися герой або сили, які наводять лад і відновлюють справедливість.

На стадії «розв’язання конфлікту» можна спостерігати благополучніші картини: мир, спокій, повернення до природних занять.  Юнг стверджував, що процес гри з піском вивільняє заблоковану енергію та «активізує можливості самозцілення, закладені в людській психіці».

Гру з піском не можна інтерпретувати. Психолог має виконувати роль уважного глядача. Його позиція – активна присутність, а керівництво процесом.

Ігри у пісочниці

ВІТАЮ ТЕБЕ, ПІСОК!

Мета: психологічне розвантаження, сенсорний розвиток.

Хід гри

Вихователь від імені Піскунчика пропонує торкнутися піску.

  • Діти торкаються піску по черзі пальцями однієї руки, потім – другої руки, потім – усіма пальцями одночасно.
  • Діти легко, а потім з напруженням стискають кулачки з піском, а потім повільно висипають його у пісочницю.
  • Діти торкають пісок всією долонькою – внутрішньою, потім зовнішньою її стороною.
  • Діти перетирають пісок між пальцями, долонями. Можна ввести сюрпризний момент – заховати в піску маленьку іграшку і сказати: «З тобою хотів познайомитися один із мешканців піску. Знайди його».
  • Старші діти описують і порівнюють свої відчуття: тепло – холодно, приємно – неприємно, колюче, шорстко тощо.

                  КРАПЛИНКИ ПІСОЧНОГО ДОЩУ

Мета: регуляція м’язового напруження; сприяння розслабленню м’язів рук дитини; повідомлення про властивості сухого піску.

Хід гри

Піскунчик пропонує дітям улаштувати справжній пісочний дощик, де кожна краплинка – маленька піщинка.

Дитина заплющує очі та кладе на пісок долоню з розчепіреними пальчиками, дорослий сипле пісок на який-небудь палець, а дитина називає цей палець. Потім вони міняються ролями.

ВІТЕР ПІЩАНОЇ ПУСТЕЛІ

Мета: навчання дітей регулювати власне дихання за допомогою дихальних вправ.

Хід гри

Дітям пропонується для вправи трубочки для коктейлю.

Діти вчаться управляти вдихом і видихом, не затягуючи пісок у трубочку. Старшим дошкільникам можна запропонувати висловити приємні побажання своїм друзям, привітати пісочну країну, а потім пробувати подути на пісок крізь трубочки, видуваючи заглиблення на його поверхні та зображуючи піщаний вітер у пустелі, а також подути на свої долоньки з піском, здуваючи його в пісочницю.

ЗАГАДКОВІ ПІЩАНІ СЛІДИ

Мета: сенсорний розвиток; розвиток творчої уяви.

Хід гри

  • «Тупцювання слоненят» – діти кулачками і долонями з силою натискають на пісок.
  • «Стрибають кенгуру» – кінчиками пальців кожна дитина ударяє по поверхні піску, рухаючись у різних напрямках.
  • «Подорож гусениці» – діти розслабленими або напруженими пальцями рук роблять поверхню піску хвилястою (у різних напрямках).
  • «Мурашник» – кожна дитина рухає всіма пальцями, імітуючи рух комах (можна повністю занурювати руки в пісок, зустрічаючись під піском руками одне з одним, – «жучки вітаються»).
  • «Абракадабра» – діти залишають на піску найрізноманітніші сліди, вигадуючи назву для фантастичної тварини, яка залишила такі сліди (згодом цю тварину можна намалювати і зробити її жителем пісочної країни).

МИ ЇДЕМО В ГОСТІ ДО ЗВІРЯТ

Мета: розвиток просторових уявлень, орієнтування на пісочній поверхні; закріплення сенсорних еталонів і уявлень «уверх – униз» (для малюків).

Хід гри

П і с к у н ч и к. Ми їдемо в гості до ластівки Де живе Ластівка? (Ластівка може звити гніздо у піску.)

– У якому кутку пісочниці можна розмістити гніздо Ластівки? (У правому верхньому кутку.)

– Хто живе поряд із Ластівкою?

– Із ким дружить Ластівка?

– Кого боїться Ластівка?

– Чим пригостила нас Ластівка?

– Що ми побажаємо Ластівці?

Аналогічно виконуються ігри-завдання «Ідемо в гості до Гуски» (закріплення знань про свійську птицю та її житло), «Пливемо назустріч дельфінам» (закріплення знань про мешканців морів і річок).

Під час гри з дітьми закріплюються знання про особливості життєдіяльності певних тварин і рослин (за відсутності іграшкових фігурок можна використовувати картинки).

ПІСОЧНІ МАЙСТРИ

Мета: закріплення знань про геометричні фігури, просторові уявлення; розвиток слухової та зорової пам’яті.

Хід гри

Піскунчик просить дітей перетворитися на майстрів та допомогти жителям пісочної країни спорудити будиночки. Дітям пропонується обрати необхідний додатковий матеріал (елементи конструктора, гілочки, каміння тощо). А потім вихователь пропонує кожній дитині «розселити всіх жителів пісочниці» в побудоване житло.

СЕКРЕТНІ ЗАВДАННЯ КРОТІВ

Мета: розвиток тактильної чутливості під час занурювання рук у пісок; активізація інтересу до мешканців, які живуть під землею.

Хід гри

Заздалегідь необхідно ознайомити дітей із тваринами, які мешкають під землею (кріт, ховрах, миші).

  «Перетворимо руки на кротів»

В и х о в а т е л ь. Сьогодні наші руки можуть перетворитися на кротів.

Вихователь змахує руками, складає їх певним чином і показує дитині намальовані на кісточках пальців очі, ніс і два зуби. Потім вихователь пропонує занурити одну руку в пісок, поворушити нею під піском (звертає увагу дитини на зміну поверхні піску), а потім обережно розкопати кожен палець.

 «Кроти на прогулянці»

Усі дії здійснюються із заплющеними очима: шукати в піску пальці одне одного, потискувати їх – «кроти вітаються ласкаво» або «з силою потискують одне одному лапки».

            ПІСОЧНІ ХОВАНКИ

Мета: розвиток зорової уваги, образного мислення та тактильних відчуттів.

Хід гри

Вихователь готує для гри різноманітні сюжетні картинки за текстом знайомих казок.

В и х о в а т е л ь. У піску полюбляють ховатися казки і казкові герої. Давайте пограємо з ними в пісочні хованки. Заплющте очі й скажіть чарівні слова: «Казко, Казко, появись!»

Вихователь закопує в пісок картинку з будь-якої добре знайомої дитині казки. Для малюків залишає видимі куточки картинки. Дітям пропонується відшукати в піску цю казку. Для того, щоб «не злякати казку», необхідно розкопати її повільно та обережно. Діти поступово розкопують картинку, на певному етапі можуть назвати казку або казкового персонажа.

Якщо дитина не може здогадатися і назвати казку за елементами картинки, можна ввести повчальний етап. Дитина сама закопує картинку в пісок, а вихователь відкопує її. Вихователь міркує, аналізує побачене.

 КОЛЬОРОТЕРАПЕВТИЧНИЙ ПІСОЧОК

Мета: розвиток творчих здібностей дітей, оригінальності мислення; психоемоційне розвантаження.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям обирати камінці того самого кольору, який їм подобається, викласти з них на піску різнокольоровий місток, «походити» по ньому за допомогою своїх пальчиків, перебираючи ними

ЖИВІ КАМІНЦІ

Мета: розвиток творчої уяви дітей; психоемоційне розвантаження.

Хід гри

Вихователь викладає камінці на піску у довільній послідовності та розповідає дітям про те, що колись ці камінці були живими істотами, але злий чаклун перетворив їх на каміння. Потім вихователь пропонує дітям повернути «живим камінчикам» їх справжній вигляд за допомогою різних паличок, камінчиків, маленьких іграшок, листочків, каштанів, горішків, малювання на піску тощо.

Діти домальовують або добудовують на піску якусь тварину за допомогою докладання до камінчиків різних паличок або інших підручних матеріалів.

МАЛЮЄМО НА КАМІНЦЯХ

Мета: розвиток нестандартного мислення, творчої уяви, сенсорної сфери дітей. Хід гри

На великих камінцях, що лежать на піску, діти за допомогою пензлика та гуаші малюють за бажанням різних тварин. Після цього дошкільники по черзі розповідають про своїх тварин (як їх звати, де вони мешкають, який у них настрій, чим вони займаються тощо).

ПІСОЧНЕ МІСТО

Мета: розвиток нестандартного мислення, творчої уяви, сенсорної сфери дітей; психоемоційне розвантаження.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям створити на піску незвичайне пісочне місто за допомогою різних матеріалів: пластмасових кришечок та маленьких пляшечок, коробочок, камінців, паличок тощо. Діти виконують завдання.

МУЗИЧНА СПОРУДА

Мета: розвиток нестандартного мислення, творчої уяви, сенсорної сфери дітей; психоемоційне розвантаження.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям прослухати спокійну музику і під неї створити таку споруду, яка в їхній уяві відповідає цій музиці. Діти можуть використовувати різні підручні матеріали: камінці, палички, каштани, мушлі, маленькі іграшки тварин, людей тощо.

ПІСОЧНЕ СОНЕЧКО

Мета: розвиток нестандартного мислення, творчої уяви, сенсорної сфери дітей; психоемоційне розвантаження.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям намалювати пальчиками на піску коло, а потім «домалювати» сонечко за допомогою підручних матеріалів. За допомогою камінців діти викладають оченята у сонечка, паличками – його промінчики.

ПІСОЧНА КАЗКА

Мета: розвиток нестандартного мислення, творчої уяви, сенсорної сфери дітей; психоемоційне розвантаження.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям придумати казку про мешканців піску Піскунчика, а потім зобразити цю казку в піску.

ПІСОЧНИЙ НАСТРІЙ

Мета: розвиток нестандартного мислення, творчої уяви, сенсорної сфери дітей; психоемоційне розвантаження.

Хід гри

Діти за допомогою пальчиків зображають на піску різний настрій – пантоміми настрою.

В и х о в а т е л ь. Ось пісок посміхається, а ось він сумує, а ось він розізлився тощо.