Сендплей – гра з піском.

Коли піщинки злітають у небо, вони перетворюються в зірки.

Але коли зірки падають униз, їх уже не відрізнити від простого піску.

зірки – це піщинки, які над головою, а піщинки – це зірки, які під ногами.

Фелікс Кривін

Сьогодні гра з піском, або пісочна терапія, стає найпопулярнішою в психологічній, психотерапевтичній, педагогічній і навіть у театральній практиці. Щоправда, вона має чимало назв. Як тільки її не називають: і «грою в пісок», і «піскотерапією», і навіть «піскокорекцією». Крім складнощів у термінології, сьогодні також непросто розібратися в тому, чим насправді є пісочна психотерапія: технікою, середовищем чи самостійним методом терапевтичного консультування?

Недарма кажуть,  що шлях, яким має рухатися потік життя, написаний на піску.

Справді, коли людина торкається піску, на пляжі або  в спеціальній пісочниці, дивний спектакль внутрішнього життя починає розгортатися зовні. І коли людина закінчує гратися з піском, перед нами – людина, яка ЗМІНИЛАСЯ. Вона пройшла якийсь відрізок свого шляху і стала хоча б трохи ближчою самій собі.

Власні внутрішні процеси складні для розуміння й усвідомлення людини. Нерідко їй доводиться чути: «Ти б подивилася на себе збоку!»

Це справді корисно. Але як це зробити? Записати себе на відео чи аудіо, регулярно дивитися на себе в дзеркало? Але це буде погляд на «видиме». А як бути з «невидимими» внутрішніми процесами? І тут на допомогу приходить пісочниця з мініатюрними фігурками. У контексті пісочної психотерапії можливість подивитися на себе, на свій внутрішній світ збоку стає доступною, тому що піскові картини є відбитками нашого внутрішнього стану. Пісок є природним матеріалом, він з давніх-давен поруч  людиною.  Можна пригадати власні відчутті на пісковому пляжі, радість від можливості «розтягтися» на піску, «закопатися» у нього. Можна уявити собі дітей з відерцями, лопатками і формочками, які копирсаються у пісочниці.  Гаючись  з  піском,  можна  почуватися  піщинкою   у  Всесвіті.  Але,

3

створюючи з піскової маси об’ємні скульптури, можна відчути себе творцем. Очевидно, спілкування з піском дає можливість людині пережити незвичайну гаму почуттів: від самотності до усвідомлення власної великої сили.

У чому ж полягає особливе зачарування, магія піску? Зустрічаючись із ним,  людина зустрічається із Нескінченністю, опиняється, за влучним висловом Фелікса Кривіна, «наодинці зі Всесвітом». Для дитини цей стан природний, а для багатьох дорослих , на жаль, часто забутий. Але кожний проте, свідомо чи несвідомо, намагається осягнути Таємницю. І вона відкривається, коли у дорослого з’являється ДОВІРА до цієї простої дитячої гри з піском.

Відповідно до вимог Базової програми «Я у світі» у кожному дошкільному навчальному закладі необхідно подбати про створення комфортного, психологічно безпечного середовища, де кожна дитина матиме можливість для вільного самовиявлення та творчого розвитку. І саме пісочна терапія дозволить розкриттю творчих ресурсів кожної дитини, сприятиме самопізнанню, особистому зростанню. Вихователям дошкільних навчальних закладів у сучасних умовах необхідно надавати перевагу організації самостійної діяльності дітей, де  важливим буде надання кожному малюкові права вибору. Доцільно використовувати метод пісочної терапії сплановано, як однієї із форм природної діяльності дітей.

Організація такої роботи допоможе розкриттю інтелектуально-творчого потенціалу дітей дошкільного віку та розвитку креативності.