«Логіко – математична компетентність:
наступність дошкілля і школи»
Підготовка дитини до навчання у школі – важливе завдання дошкільного виховання , що пов’язане з питанням наступності в роботі дошкільного навчального закладу і школи, дошкільної і початкової освіти.
Проблема наступності між дошкільною, початковою, середньою ланками – одна зі складних проблем загальної освіти. Треба розглядати наступність як забезпечення безперервної освіти з урахуванням самоцінності певного віку, як перспективність розвитку особистості. Наступність у навчанні – це установлення необхідного зв’язку та правильного співвідношення між частинами навчального предмета на різних ступенях його вивчення. Наступність передбачає послідовність, систематичність подачі й засвоєння нового навчального матеріалу з опорою на вивчений та з урахуванням рівня розвитку учня.
Зв’язок між загальноосвітнім навчальним закладом і дошкільним навчальним закладом має бути двостороннім.
Під поняттям логіко – математичного розвитку розуміють якісні зміни в пізнавальній діяльності дитини, що відбуваються внаслідок розвитку математичних умінь і пов’язаних з ними логічних операцій. Логіко – математична компетентність передбачає вміння дитини самостійно здійснювати ( у межах вікового періоду):
- класифікацію геометричних фігур, предметів, множин; серіацію, тобто впорядкування за величиною масою, об’ємом, розташуванням в просторі і часі;
- обчислення і вимірювання кількості , відстані, довжини, ширини, висоти, об’єму, маси, часу. Діти мають виявляти ініціативу, творчість, незалежність, елементарну критичність, оптимізм, коли трапляються труднощі ,наполегливість , уміння доводити розпочате до кінця. брати на себе відповідальність за допущені помилки.
Слід зазначити , що раніше педагоги здебільшого зосереджувалися на формуванні у дошкільнят уявлень про кількісну та якісну лічбу, величину, геометричні фігури, уміння орієнтуватися в просторі і часі. У чинних до цього часу вітчизняних програмах виховання та навчання в дитячому садку немає істотних відмінностей у змісті цього розділу. Логічним операціям відводиться досить скормне місце: дітям пропонують побудувати ряд величин, класифікувати геометричні фігури за величиною та формою тощо. Знання, які дістають діти не гарантують їм достатньої компетентності у різних життєвих ситуаціях , бо вони існують самі по собі , відокремлено від життя. Математичні уявлення формуються та закріплюються на заняттях з математики, інколи застосовуються в дидактичних іграх і лише епізодично діти застосовують наявні знання та вміння в повсякденному житті.
Виходячи з положень концепції Базового компонента дошкільної освіти педагог має озброїти дитину насамперед умінням жити, сприймати життя в цілісності. Це значно складніше й багатогранніше, ніж окремо формувати системи знань та умінь з математики, природознавства, грамоти тощо. Дитина не володітиме істинним світоглядом, якщо не вмітиме цілісно сприймати світ, саме тому блок логіко – математичних умінь включає кожна сфера Базового компонента. Чому пропонується поєднання термінів: логіко – математичний розвиток, логіко – математична компетентність?
у ситуаціях повсякденного життя діти виконують безліч різних математичних та логічних операцій6 лічать предмети та об’єкти , порівнюють їх за величиною та формою, згруповують та класифікують, оперують з множинами, будують умовисновки, в процесі спілкування доводять одні факти або спростовують інші.
інтуїтивно чи на практиці доходять висновку , що « ось так » міркувати можна, а « так » – ні , це міркування – правильне, а те хибне. кожна дитина володіє стихійною, інтуїтивною логікою. Без неї вона не могла б міркувати й спілкуватись з дорослими й однолітками. Однак логічна інтуїція та здоровий глузд ніколи не замінить навіть елементарних логічних умінь Завдяки цим умінням формується логічна культура мислення людини. Вони допомагають уникати логічних помилок у міркуваннях, коректно аргументувати власну точку зору, проявляти елементарну критичність у пошуках істини. Дитині також необхідний певний рівень розвитку математичних умінь, оскільки вони забезпечують їй повноцінну життєдіяльність.
Забезпечуючи логіко – математичний розвиток майбутніх першокласників , особливу увагу треба приділяти вирішенню таких питань, як – от:
– подальший розвиток пізнавальних процесів ( сприймання, пам’ять, мислення, увага,уява),
– формування цілісної системи уявлень про природне довкілля , предметне та соціальне середовище, власне « Я » та здатність до використання цих знань у практичному житті в різних ситуаціях;
– розвиток пізнавальних здібностей (здатність аналізувати, робити умовиводи, узагальнювати, порівнювати,встановлювати прості зв’язки між явищами і предметами);
– вправляння у використанні початкових логічних прийомів, формування елементарних математичних понять (про множини, числа, кількість, форму, розмір предметів, часові та просторові ознаки тощо).
Задля вирішення цих завдань пропонується давати дітям змогу проявляти свою пізнавальну активність, залучати їх до спостережень, експериментально – дослідницької та практичної діяльності, до ігор з дидактичною спрямованістю, читати разом книжки, відвідувати музеї тощо. Добре розвивають розумові здібності старших дошкільнят різноманітні конструктори, головоломки, ребуси, інші логічні завдання. у жодному разі не рекомендується використовувати шкільні підручники та посібники. Лише інтерес та бажання самої дитини мають бути основним ключем до успішного пізнавального розвитку. Навчання матиме розвивальний характер лише у тому разі, якщо дитину включати у розвивальну, а отже, й у самостійну діяльність, яка розгортається під різними педагогічними впливами, серед яких домінує особистісно розвивальне спілкування вихователя з вихованцем.